Реставрація зуба, що це означає?

Періодично стоматологу доводиться відповідати на питання – чим відрізняється пломба від реставрації і навіщо мені реставрація, якщо я хочу просто пломбу? У період кризи це цілком резонне питання з урахуванням того, що реставрація коштує дорожче, ніж пломба при одній і тій же клінічній ситуації. Так у чому ж різниця? Те, що називають «пломбою», закриває дефект, який з’явився після препарування каріозної порожнини. Для постановки просто пломби можуть бути використані майже всі ті матеріали, які використовуються і при постановці реставрації. Оскільки «пломба» є умовно спрощеним варіантом відновлення каріозних порожнин і вимоги до пломб теж як би спрощені, а саме – вони просто повинні закривати дефект і крапка. Колір і форма при постановці «просто пломби» особливого значення не мають, як, втім, і взаємовідношення з антагоністами або сусідніми зубами. Таким чином «дірку в зубі закрили», «а там хоч трава не рости». Але минає час і пацієнт починає розуміти, що і жувати щось не зовсім зручно, і їжа забивається там, де раніше не забивалася… Виявляється, що причина просто в пломбі. Для того, щоб максимально дотриматися всіх природних взаємовідносин зубів, а не тільки «для краси», до пломбування кожного зуба необхідно ставитися, як до реставрації, тому що реставрація – це відтворення первинних властивостей.

Отже, як це робиться? Для реставрації зубів на сьогоднішній день використовують два типи матеріалів – компомери та композити. Частіше ми їх називаємо простіше – фотополімери. Це матеріали, які мають особливо міцний зв’язок з тканинами зуба, а деякі з них виділяють у ділянки прилягання фтор. Як заявляють виробники, сила прилягання фотополімеру до відриву прирівнюється до сили прилягання емалі зуба до дентину. Повірте, це дуже гучна заява і якби не всесвітньо відомі бренди, можна було б і не повірити. Так ось як же можна працювати такими високотехнологічними матеріалами і закривати всього лише отвір в зубі без урахування анатомічних властивостей зуба і його антагоністів? Що краще – стати хорошим лікарем, поставивши пломбу на зуб дешево і сердито, або відреставрувати той самий зуб з урахуванням усіх тих знань, які так довго вкладають в голову кожному лікарю в інституті? Наприклад, якщо запломбувати зуб без урахування його взаємовідносин із зубом, який розташований навпроти, і злегка занизити пломбу (а навіщо стежити за її висотою – це ж просто пломба, головне, щоб не заважала), можна зовсім скоро отримати висунення антагоніста в бік пломби, що призведе до порушення взаємовідносин цілої групи зубів. Це в тому випадку, якщо встановлена одна пломба, а якщо їх встановлено кілька, можна без зусиль уявити масштаби змін, яких могло б і не бути, якби стоматолог ставився до відновлення кожного дефекту не просто як до пломбування, а як до реставрації.