
Діагноз «бруксизм», на жаль, супроводжує близько 15 відсотків населення планети. Він проявляється у скреготінні зубами уві сні або в процесі виконання напруженої роботи, що вимагає розумової концентрації. Причина цього явища — ритмічне скорочення жувальних м’язів. Найчастіше бруксизм зустрічається у дітей, на думку вчених кожна третя дитина уві сні може «поскрипіти зубами». Дорослі також страждають цим явищем, особливо в разі часто повторюваних стресових ситуацій.
Які ж причини бруксизму? У народі вважається, що причина в глистах. Ні спростувати, ні довести ще нікому не вдавалося, тому можна взяти до уваги. З більш офіційних причин — дефекти прикусу, неврологічні відхилення, що відповідають за тонус жувальної мускулатури, або як наслідок порушення глибини сну. Часто згадується спадковість проблеми
Як правило, у дітей симптоми бруксизму часто зникають безслідно і тому нічим особливо не загрожують здоров’ю зубощелепної системи. Іноді батьки можуть відзначати поодинокі випадки нічного скреготу, також поодинокі випадки бруксизму можуть відзначатися і у дорослих людей. У разі якщо у дорослої людини відзначаються вищевказані симптоми — необхідно звернутися до лікаря. Як правило, цими фахівцями є стоматолог і психоневролог. Чим же загрожує бруксизм у дорослих?
При постійній напрузі жувальної мускулатури (це агресивний випадок, коли м’язи напружені не тільки вночі, але і вдень) є кілька досить серйозних загроз — патологія скронево-нижньощелепного суглоба, головні болі і дратівливість, зміна контурів обличчя, значне стирання зубів.
На мій погляд, найпоширеніше ускладнення бруксизму — стирання зубів і передчасне руйнування раніше встановлених реставрацій і протезних конструкцій. Що стосується стирання зубів, то воно часом досягає жахливих масштабів і, як наслідок, відновлення таких дефектів вимагає професійного підходу з боку лікаря і достатнього терпіння та фінансів з боку пацієнта. Процес стирання розтягнутий у часі і протікає, як правило, безсимптомно, до стоматолога пацієнти звертаються лише тоді, коли тканини зуба стираються настільки, що з’являються мінімум реакція на холодне — гаряче, а максимум — біль у зубах без видимих причин. У цьому випадку стоматолог змушений вдатися до такої маніпуляції, як депульпування. Стирання твердих тканин зуба супроводжується зниженням висоти прикусу, що відзначається пацієнтами в зміні зовнішнього вигляду, а саме зменшенням нижньої третини обличчя. Протезування також має свої особливості — оскільки необхідно повернутися до вихідної висоти прикусу, стоматолог змушений встановлювати культові вкладки або скловолоконний штифт в кожен «стертий» зуб для того, щоб збільшити його в розмірах і перетворити в надійну опору і протезувати тотально, тобто включати в протезне поле всі зуби.
У разі підвищеної стираності твердих тканин зуба під загрозою передчасного руйнування можуть опинитися і раніше встановлені конструкції через їх перевантаження. При первинному пломбуванні або реставрації за допомогою фотополімерних матеріалів стоматолог повинен попередити пацієнта про можливі майбутні проблеми і пояснити їх причину.
Досить часто пацієнти не знають про свій «бруксизм» і з нерозумінням слухають лікаря, заперечуючи цей фактор. На підставі огляду зубних рядів пацієнта лікар без зусиль може припустити функціональне перевантаження і, виходячи з діагнозу, скласти план майбутнього лікування або протезування.